НОВОСТИ ФУТБОЛА | СТАТЬИ | ОБЗОРЫ | ВИДЕО | РЕЗУЛЬТАТЫ LIVE | КОНТАКТЫ | КОТИРОВКИ
    

###Лига Европы. "Галатасарай" (Турция) - "Карпаты" 2:2. Дорога до пекла і назад ###

Турция. Стамбул. Стадион «Али Сами Йен»

Главный арбитр: Марк Клаттенбург (Англия)

"Галатасарай" - "Карпаты" 2:2

Голы: Барош 59, 86 - Кузнецов 28, Зенев 41

"Галатасарай": Айкут Эрчетин, Лукас Нилл, Али Туран, Хакан Балта (Серкан Куртулуш 79), Сервет Четин, Арда Туран, Мустафа Сарп, Айхан Акман, Кьюэлл, Сердар Озкан (Барыш Азбек 54), Мехмет Батдал (Барош 36)

"Карпаты": Тлумак, Милошевич, Федецкий, Чечер, Годвин, Авелар, Худобяк, Голодюк, Зенев (Кополовец 85), Кожанов (Гудыма 65), Кузнецов (Батиста 71)

Предупреждения: Али Туран 28, Барыш Азбек 57 - Худобяк 64, Батиста 89

Турецький гранд не сприйняв всерйоз невідому команду з України. Фанати, без жодної крихти сумніву, пророкували «червоно-жовтим» легку перемогу, як мінімум 3:0 (хоча, доволі часто, «Карпатам» бажали виграти – це були фани «Фенербахче» чи «Бешикташа»). Журналісти виявилися більш стриманими в своїх оцінках. Вони наголошували, що «Галатасарай» на даний момент перебуває далеко в не ідеальній формі, тому в «Карпат» буде шанс. Хоча, десь помічалося, що так вони говорять радше з почуттям гостинності, аніж об’єктивності. Головною зброєю команди вони називали не Франка Райкаарда, не Мілана Бароша чи якогось іншого гравця. Газетярі просто показали на трибуни, здавалось би звичайного стадіончика, з окремо виділеним сектором за воротами. І вони не помилилися. Ймовірно, що у другому таймі «Галатасарай» почав ТАК грати не через результат, а через страх. Турецьких фанатів варто серйозно остерігатися – побити каміннями вікна в автобусі, це так, звична справа. Навіть страшно уявити, як би вони «віддячили» своїм гравцям за поразку від невідомої і незрозумілої, для них команди. Судячи з побаченого Франк Райкаард і справді не дуже переймався дослідженням сильних і слабких сторін суперника. Звісно, він цього не визнав, але його команда була не готовою до «зелено-білих». Може це й не так. Може в команди просто спад у грі, або вона ще не набрала відповідної форми. Адже чемпіонат Туреччини почався лише минулого вікенду. До речі, перший матч «Галатасарай» на виїзді програв.

Іншими причинами, через які «Галатасарай» виглядав блідо (у першому таймі, ясна річ) є відсутність головних зірок команди – Елано Блумер спостерігав за грою з трибун, Лоріка Цану запеленгувати не вдалося. Та й Мілан Барош почав гру на лаві запасних, а вже у критичний момент був кинутий у бій. Райкаард ризикував – у чеха проблеми з ногою, але тренер вирішив нею пожертвувати заради загального блага. І, як виявилося, не даремно – саме цей форвард врятував «жовтогарячих» від всенаціональної ганьби.

Були проблеми і в Олега Кононова. Ощипко, Ткачук, Гурулі, Тубіч – футболісти основи, зіграні зі своїми партнерами, через різні причини і на різний термін вибули з обойми. Однак, кожного з них вдалося замінити, причому досить успішно. Замість Ощипка на лівому фланзі літав Даніло Авелар, Ткачука підмінив Голодюк, який нарешті оговтався від своєї травми і почав набирати непогану форму, Гурулі віддав своє місце Зеньову. Найбільше клопотів було з дискваліфікацією Тубіча. У терміновому порядку «Карпати» домовилися з В’ячеславом Чечером – просто таки знахідкою: досвідчений, сильний, стабільний центральний захисник, якого не треба вчити, достатньо лише трохи підкорегувати під свій стиль гри. Ще однією зміною, цілком прогнозованою, була поява у стартовому складі Сергія Кузнецова. І знову ж таки, зміна себе виправдала…

У день матчу ми не помітили в Стамбулі жодного білборду чи афіші, яка би сповіщала про гру проти «Карпат». Тим не менше, у різних місцях можна було почути як турки вимовляють назву львівської команди. ЗМІ доволі оперативно повідомляли про найсвіжіші новини, які мали стосунок до гри. В аеропорту «Карпати» зустрічало кілька телеканалів – ледь не усі вони намагалися вихопити пару слів від Батісти, єдиного гравця, про якого вони щось та й чули. Але у подальшому спокій гравців охороняли мотоциклетні загони полісменів, які супроводжували «зелено-білих» до готелю. Сам готель, до слова, знаходиться у кількох хвилинах пішої ходи до стадіону «Алі Самі Єн». За дві години до початку гри, уся дорога була максимально насичена полісменами, вони стояли через кожних 10 метрів, пильнуючи, щоб місцеві ультраси не утнули нічого радикально-кримінального щодо львівської делегації. Схоже, їм це вдалося – ексцесів чи сутичок навколо стадіону не було.

А от що було в самому стадіоні передати важко. Хоча, можна порівняти. На останньому чемпіонаті світу кожна гра супроводжувалася вувузельним супроводом, який не стихав ні на мить. Те саме було і на «Алі Самі Єн», тільки у фанатів не було дудок чи інших звукових приладів, окрім власного горла. Як можна майже дві години горланити, причому в такт і в унісон – просто в голові не вкладається. Турецькі «пісеньки» почалися ще за півгодини до початку гри, а вперше замовк стадіон аж на 19-ій хвилині матчу. На дві секунди (очевидно, якась випадковість), після чого все почалося спочатку і тривало аж до забитих «Карпатами» голів. Перший гол трибуни, можна сказати, пробачили своїм гравцям, а от за другий так засвистіли, що позаздрив би і Соловей-розбійник.

Ясно, що першим ділом, свист на свою адресу почули гравці «Карпат», як тільки вийшли з роздягалень. До такого теплого прийому вони були цілком готові. Схоже, тренери зуміли переконати гравців, що рев трибун треба сприймати не інакше, як улюблену музику. Так само «Карпати» вистояли стартовий штурм «Галатасарая». Більшість турецьких атак проходили по правому фланзі, де постійно відкривався Гаррі Кьюїл. З ним непогано давав собі раду Федецький, однак, це заважало йому підключатися до атак. Більше простору для маневрів було в Даніло Авелара, який показав себе молодцем в атаці. Добра швидкість і добрий пас стають його візиткою. Принаймні у першому таймі молодий бразилець відіграв, щонайменше, здорово. Як і уся команда. Просто зважте – за першу половину гри «Галатасарай» не наніс по воротам Тлумака жодного удару. Тоді як «Карпати» створили кілька гольових моментів і двічі забили.

Гарно спрацювали фланги – у першому випадку Голодюк віддав на Кожанова, а той прострілив у центр: кращу позицію вибрав Кузнецов і встиг випередити Ерчетіна та його захисників (правда, під час передачі Голодюка, Кожанов, можливо, був в мінімальному офсайді, якого не помітили ані оборонці, ані судді. Відповідно, не було і суперечок). Якщо оцінювати дії Кузнецова, то можна сказати, що він багато і продуктивно працював. Насамперед, у повітрі, де дуже часто вигравав боротьбу. От тільки партнери практично не встигали на його скидки. Сергій міг забити ще на початку гри – захисник трохи не встиг зреагувати на відскок м’яча, Кузнецов опинився один перед воротами, але пробив трохи вище. З другої спроби він був влучніший. Таким чином, «Карпати» забили 9-ий гол в єврокубках, причому відзначалися вже 9 різних гравців…

«Галатасарай» не те що б кинувся відіграватися. Він просто грав без чіткої думки: вперед, на голову чи на ногу Барошу (Мілан уже з’явився на полі), а там як вийде. Вийшло ж усе навпаки: Авелар підключився до атаки і виконав просто чудесну дугову передачу на дальню штангу. Оборонці чи не помітили за своїми спинами Зеньова, чи просто не встигли винести м’яча – естонець в один дотик замкнув простріл. 0:2 – невже хтось про таке міг подумати? Під неймовірний свист господарі поспішали чимшвидше зникнути в роздягальнях. Але це не пекло (славнозвісного банера «Ласкаво просимо до пекла» на грі не було). Пекло почнеться у другому таймі.

З одного боку рахунок 0:2 нереально тішив, а з іншого насторожував. Було вже ясно, що турки зрозуміли свою помилку щодо недооцінки і в другому таймі гратимуть зовсім по-іншому. До того ж, сам рахунок 0:2 викликав якісь нездорові думки. Згадувалися матчі в Маріуполі, проти «Іллічівця», у Львові, проти «Рейк’явіка» та в Луганську, проти «Зорі». Сценарій той самий, тобто «Карпати» забивають два голи, але по перерві на певний час втрачають ініціативу, пропускають перший гол- суперник відчуває, що можна ще і забиває другий. Спершу це все видавалося банальним збігом обставин, але вже тепер можна знайти і закономірні нотки. Олег Кононов пообіцяв з цим боротися – не варто сумніватися, що так воно й буде.

«Карпати» могли забити і третій гол – Авелар знову класно продерся по флангу і у схожому стилі вирізав на дальню штангу. В Кожанова не вдався хороший удар, а ворота були практично незахищені. Цікаво, що в момент подачі на поле полетіли пластикові пляшки – таке враження, що фани вже бачили м’яча у своїх воротах.

Все ж вони забули про рахунок і знову погнали команду вперед. І скоро «Карпати» пропустили – після передачі з флангу оборонці загубили Мілана Бароша, той дуже спокійно переправив круглого у кут воріт. На м’яча намагався стрибнути Авелар, але марно. Тепер «Алі Самі Єн» вже не сумнівався, що «Галатасарай» таки дотисне свого суперника. І справді, «Карпатам» довелося пережити дуже складний період: м’яч постійно перебував у карному і Тлумаку, який відпочивав у першому таймі, довелося дуже багато попрацювати. Ні, відвертих пожеж у «Карпат» не було – просто господарі атакували практично без зупинки. Апогеєм цих атак став удар головою Сервета Четіна – штанга. Тиснули турки великими силами, назад повертатися не встигали, відповідно «зелено-білі» могли розраховувати на одну-дві разючі контратаки. Так і сталося – Зеньов з Батістою (він замінив втомленого Сергія) вийшли на одного захисника. Естонець віддав зручну передачу на бразильця, але той з кількох метрів не влучив навіть у ворота, не кажучи вже про вірний гол. Про якість гри Батісти говорити не хочеться, але щось з ним треба робити…

Пішла остання десятихвилинка. «Карпати» втомилися від постійного «оле-оле» і від суперника. Львів’янам стає важко відбивати атаки, і «Галатасарай» забиває вдруге. Барош знову примудрився сховатися від оборони і вколотив м’яча під перекладину, після сильного прострілу з флангу. Можливо, у цьому епізоді теж був незначний офсайд. Відразу ж турки забивають ще, але суддя бачить, що нападник навалився на Тлумака у воротарському майданчику. Нарешті, за кілька секунд до фіналу гри Худоб’як здорово приклався – трохи вище воріт. І після цього свисток.

2:2 – це для «Карпат» непогано, а для «Галатасарая» звично. Перший матч проти ОФК «Белград» теж відбувався в Стамбулі і закінчився з ідентичним рахунком. На виїзді турки розбили сербів 1:5. Але ж «Карпати» добре підготувалися до свого суперника і не будуть повторювати помилки «Белграда». Сама гра пройде вже за тиждень, у Львові, де скачуть і співають лише два сектори, а не цілий стадіон. Але все ж рідні стіни – вони і надихають по-іншому. Принаймні, є сподівання, що після цієї гри голова вже не буде розвалюватися, а в вухах не дзвенітиме галасливий крик турецьких фанатів. Також можу собі уявити, як сьогодні зранку народ ломанеться за квитками – наші люди розважливі: краще почекати, а може «Галатасарай» рознесе «Карпати» у себе вдома – чого ж тоді йти на матч-відповідь?

Але про сумне не будемо. На «Севастополь» Олег Кононов, ймовірно, виставить найближчий резерв, щоб основа повністю відновилася до найважливішої гри за багато-багато останніх років…


Топ клубов мира


http://avtogarant-32.ru/
Топ игроков



Лучшие сборные

© Сайт про футбольный клуб Галатасарай - при публикации на вашем сайте наших материалов прямая ссылка обязательна!